Важення, -ня, с. Взвѣшиваніе.
Завто́вш, завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата.
Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зви́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає.
Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
Ліщани́к, -ка, м. = ліщина.
Наса́жувати, -жую, -єш, гл. = насаджувати.
Подуріти, -рі́ємо, -єте, гл. Сойти съ ума (о многихъ). Бодай тії подуріли, що нас розлучили.
Тернь, -ня, м. = терен. В мене очка чорненькії як тернь на галузі.
Чагун, -на, м. Большой мѣдный горшокъ.
Чистюх, -ха, м. Насѣк. Nepa cinerea.
