Баба́к, -ка́, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Ум. Бабачо́к. Ув. Бабачи́ще.
Бидзень, -дзня, м. = ґедзень.
Заревти́, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Заревѣть, издать ревъ. Лев заревів. Арена звірем заревла. Ой заревло на порозі телятко. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч зареве. Море повстало і заревло. . Зашуміла вода й заревла. Заревла страшенна буря. Заревли великі дзвони. І знову ліри заревли. 2) Заревѣть, заплакать. Пройшла уже й Покрова, — заревла дівка як корова.
Кам'яний, -а, -е. = каменний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Стояло ж там шість кам'яних водників. І жив він... у кам'яній горі. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко.
Ма́ще́ний, -а, -е. Масляный, облитый масломъ или саломъ. Їв там пироги з сиром, картоплю мащену.
Попереплішувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перепліши́ти, но во множествѣ.
Пороспукуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разцвѣсть, распуститься (во множествѣ).
Призрітися Cм. призиратися.
Тельбух, -ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. тельбушо́к.
Урожати, -жаю, -єш, сов. в. уродити, -джу, -диш, гл.
1) Рожать, родить. Уродила мама, що не прийма й яма. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама.
2) Хорошо вырастать, вырасти и принести плодъ, уродить. Як мак не вродить, то голоду ще не буде. Які груші уродили. Уродив постернак. Яке Бог уродив, таке й жну.