Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопіт

Ло́піт, -поту, м. Стукотня. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПІТ"
Безвладний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Желех.
Лайтан, -на, м. Испорч. лейтар. Ой як крикнув проклятий Мазепа на свої лайтани: возьмить Палія Семена та забийте в кайдани. О. 1862. VIII.
Мірко́ваний, -а, -е. Умѣренный, воздержанный.
Обіручки нар. = обіруч. МВ. ІІ. 112.
Побосіти, -сіємо, -єте, гл. Остаться безъ обуви (о многихъ). Побосіли у нас усі, — треба чоботи справляти. Славяносерб. у.
Повідвозити, -жу, -зиш, гл. Отвезти (во множествѣ).
Поперемощувати, -щую, -єш, гл. Перемостить (во множествѣ).
Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Халастати, -таю, -єш, гл. Раздавливать. Желех.
Шупортатися, -таюся, -єшся, гл. = шпортатися. Св. Л. 110. Текля коло неї.... шупорталась. Св. Л. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.