Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопкання

Ло́пкання, -ня, с. Хлопанье. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПКАННЯ"
Ворохібництво, -ва, с. = ворохібня. З ворохібництвом лихим своїм таяться. К. Дз. 117.
Вутя, -тяти, с. = утя. Грин. ІІІ. 111. Ум. вутятко.
Збіг м. 1)га. Бѣглецъ, дезертиръ. 2) — гу. Бѣгство. збіг богоро́диці. Названіе дня 26 декабря. МУЕ. III. 37.
Кизяк, -ка, м. = кізяк.
Кленок, -нка, м. Ум. отъ клен.
Ніжи сз. = ніж. Воліла би-сь в мене той ніж вгородити, ніжи-сь мала то до мене слово вимовити. Грин. III. 214.
Огнивце, -ця, с. 1) Ум. отъ огниво. 2) То-же, что и песик въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат. МУЕ. III. 24.
Опанча, -чі, ж. Епанча, родъ верхней одежды. Гол. І. 7. Гол. Од. 18, 45. Чуб. VII. 419. Ой скину я опанчу, тобі ніжки заверчу. Н. п.
Позасушувати, -шую, -єш, гл. Засушить (во множествѣ). Нащо ти так пироги позасушувала? Пироги, добрі, як м'якенькі, а то засушила, аж торохтять. Богод. у.
Стягач, -ча, м. Раст. а) Plantago lanceolata L. ЗЮЗО. І. 131. б) Saponaria officinalis L. ЗЮЗО. І. 175.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.