В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Жаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Пугать, страшить, ужасать. Твій гнів мене жахає. 2) Вырываться (о пламени). Полум'я так і жахає з коміна. Жахнуло полум'я з груби.
Комарище, -ща, м. Ув. отъ кома́рь.
Пожерач, -ча, м. Обжора.
Розложити, -жу, -жиш, гл. = роскласти. Розложили середу двора огонь.
Суспільний, -а, -е. 1) Смежный. 2) Общественный.
Уварити Cм. уварювати.
Хижацтво, -ва, с. Хищничество.
Хоровитий, -а, -е. = хоробливий.
Шух, -ха, м. Мѣра дровъ.
