Архи́мник, -ка, м. Шарлатань, плутъ. Та й остогиділи мені оці трикляті дурисвіти, чи то пак — архимники, що знай нашого брата дурять та під манастир підводять.
Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади.
Гу́ска, -ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. А щоб тебе гуска вбрикнула. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. Гуска соли. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, Cм. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки).
Кахляний, -а, -е. = кахельний.
Мурі́г, -ро́гу, м. = моріг. Зелений як муріг. І двір його мурогом заріс. Ум. мурожок.
Ніж 1, ножа, м.
1) Ножъ. складений ніж. Карманный, складной ножъ. Ум. но́жик.
2) — у плузі = чересло.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад.
Окатий, -а, -е. Большеглазый.
Старчиха, -хи, ж. Нищая. Донесуть люде, що прибула якась старчиха. Ум. старчи́шка. Старчишка впросилась ночувать.
Фудульний, -а, -е. Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав.
