Во пред. = в. (Рѣдко употребляемое). Та й поїхав на Вкраїну до дівчини во гостину.
Ґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Основывать. 2) Грунтовать (у художниковъ).
Дев'ятьдеся́тий, -а, -е. Девяностый.
Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Живокі́ст, -ко́сту, м. и живо́кість, -кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. б) Trifolium ochrolecum. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки.
Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда.
Задові́л, -во́лу, м. Удовлетвореніе. Держаться жаданням неситим своїм... задоволу неситої страсти.
Пасмо, -ма, с. 1) Пасмо, мѣра нитокъ: 30 нитокъ. Я колись п'ять пасом валу однесла, — він, спасибі йому, не погордував, узяв. 2) Прядь. Коси вилізли з під хустки і теліпались пасмами. 3) Гряда. Пасмо гір. 4) Годовой слой древесины.
Поволохатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться косматымъ.
Проривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прорвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Прорывать, прорвать. Нащо ж ти, доню, стелю проривала? Водиця гребельку прорвала. Болячка набрякла, та й прорвала і потік бруд.
2) Вырывать, вырвать часть растеній, чтобы остальнымъ было больше простора, или чтобы очистить среди растеній проходъ. Пшеницю поле, кукіль прориває. Черчику, васильчику, посію тебе в городчику, буду тебе шанувати, тречі на день поливати, а що — суботи проривати. Та коли тебе в гості дожидать?... Що к Різдву снігами позаміта, а к Великодню водою позалива, а к святій неділонці травою позароста. Я й сніжок прогорну, я й водицю проллю, я й травицю прорву.