Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наплутувати

Наплу́тувати, -тую, -єш, сов. в. наплу́тати, -таю, -єш, гл. 1) Напутывать, напутать. Наплутала ниток та й пішла, а мені треба росплутувати. Харьк. 2) Путаться, спутаться въ словахъ. Щось казав, казав, наплутав, я й не розібрала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЛУТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЛУТУВАТИ"
Безвиходно, нар. Не выходя, безвыходно. Там я безвиходно й сидів. Кв.
Викупатися 1, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Викупалась і вона і вилазить із води. Рудч. Ск. II. 117.
Жиже́ль, -лю, м. = жежель. Я буду в кибиточці, а він на жижелі.
Искроватий, -а, -е. Блестящій. Вх. Лем. 422.
Каламутити, -мучу, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать. А що се ти, собачий сину, тут каламутиш берег мій? Гліб. 2) Смутить, смутьянить, возмущать людей.
Мі́дик, -ка, м. Землеройка, Sorex. Желех.
Наліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Налетаться.
Обстилати, -лаю, -єш, сов. в. обстелити, -лю́, -леш, гл. Устилать, устлать. Ой обстели, моя мила, хусточками двір. Мет. 68. Барвінком обстелила. Грин. III. 272.
Росповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. роспови́ти, -в'ю, -є́ш, гл. Распеленывать, распеленать.
Шериквас, -са и -су, м. = шерітвас. Чуб. VII. 576.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПЛУТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.