Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наплювати

Наплюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. Наплевать. Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу. Ном. № 2559. і в ха́ту не наплює́. И на минутку не заглянетъ, не зайдетъ. Як до чужих, то і на увесь день, а до мене — і в хату не наплювала. Мир. Пов. II. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЛЮВАТИ"
Баштан, -на, м. 1) Бакша. Як уродив же той баштан! То кавуняччя оттаке, а дині оттакі!... Рудч. Ск. II. 9. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 37. Ум. баштанчик.
Виляпати, -паю, -єш, гл. Забрызгать грязью.
Ґирд, -ду, м. Часть овечьяго стада. Черк. у.
Зава́рювання, -ня, с. 1) Завариваніе. 2) Лѣченіе сухими банками при боляхъ живота.
Заки́снути Cм. закисати.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко. Вх. Зн. 35.
Укодокати, -каю, -єш, гл. Изморить, утомить. Як орав, то так укодокав кобилу, що й не встане тепер. Харьк. у.
Уланенко, -ка, м. Сынъ улана. Шейк.
Цьвапкати, -каю, -єш, гл. = цв'якати. Вх. Уг. 273.
Шрубок, -бка, м. Ум. отъ шруб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.