Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наповзати

Наповза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наповзти́, -взу́, -зе́ш, гл. Наползать, наползти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОВЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОВЗАТИ"
Вибідувати, -дую, -єш, гл. 1) Пробѣдствовать. Вибідував тиждень. 2) Выстрадать.
Заплакну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Всплакнуть. Иноді було й заплакне. Сим. 210.
Лантух, -ха, м. 1) Большое рядно, употребляющееся для ссыпки въ него хлѣбныхъ зеренъ. 2) Большой мѣшокъ. Де можна лантух, там торби не треба. Ном. № 1370. Ум. лантушок. Ув. лантушище.
Передодень, -дня, м. 1. Канунъ. на передодні. Наканунѣ. 2) Передоднем. Передъ свѣтомъ. Передоднем приїхав.
Посупити, -плю, -пиш, гл. 1) Нахмурить. 2) = похнюпити. Голову посупив. Кв.
Пошпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Замазать въ стѣнѣ глиной щели и углубленія.
Розгледжувати, -джую, -єш, сов. в. розгледіти, -джу, -диш, гл. = розглядати, розглядіти.
Суперечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись. Рудч. Ск. II. 195.
Тамування, -ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.
Удержувати, -жую, -єш, сов. в. удержати, -жу, -жиш, гл. Удерживать, удержать. Єдин кіл плота не вдержить. Ном. № 5272. Таке слизьке, що й обома не вдержиш. Ном. № 14233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОВЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.