Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Бідночія, -чії, ж. = біднота.
Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш.
Натворити, -рю́, -риш, гл. Надѣлать, натворить. Бачите ви, ловці-молодці, чого ви натворили.
Пелевник, -ка, м. = пелевня.
Печалуватися, -луюся, -єшся, гл. Скорбѣть, печалиться.
Пласт, -ту, м. Слой.
Разовий, -а, -е. О мукѣ: просѣянная только сквозь рѣшето. — хліб. Хлѣбъ изъ муки просѣянной только разъ сквозь рѣшето.
Соловеєчко, -ка, м. Ум. отъ соловей.
Упова́тися, -ється, гл. безл. Быть надеждѣ. Вповалося Павлу, що зітхне він легш у сім’ї.
