Громі́вка, -ки, ж. Ель, подвергшаяся громовому удару. Скрипку роблять із ялиці-громівки, то б то з такої, що в неї грім ударив.
Діра́вий, -а, -е. Дырявый. Дірава верета все поле закрила. Діравого горшка не наллєш.
Дохапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Дохвататься.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива.
Земля́, -лі́, ж. 1) Земля. Сирая земля, — ти ж мати моя. Будь багатий, як земля. Де проїдуть — земля горить, кров'ю підпливає. На тій землї ростиме инше древо. зе́млю роби́ти, управля́ти. Обрабатывать землю. Ой там будуть нашими костями землю управляти. уда́рити ли́хом об зе́млю. Забыть горе, оставить печалиться. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. 2) Земля, страна. Ги, земле турецька, віро бусурменська. Дума. Був у землі Уць чоловік на ймення Іов. Встає шляхецькая земля. Виходила до його вся земля. 3) Земля, земной шаръ. На місяці, як і на землі, єсть гори та долини. Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. Ум. земе́лька, зе́мленька.
Поздоровкатися, -каюся, -єшся, гл. Поздороваться.
Посміховисько, -ка, с. = посміховище.
Пошпетити, -чу, -тиш, гл.
1) Обезобразить, попортить, повредить. У нас пшениця пошпетена місцями, позаїдали гаврахи.
2) Побранить, дать нагоняй.
Скрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Хвузія, -зії, ж. Ружье. Салдати з хвузіями на сонці так і сяють. Фузію намірив, обох разом застрілив.