Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пановитий

Пановитий, -а, -е. Съ барскими замашками, привычками. Додра наче і людина була його жінка, тільки пановита дуже. О. 1861. VIII. 16. Сей чоловік не простий, щоб усе їв наше, ні, він на се дуже пановитий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОВИТИЙ"
Бирва, -ви, ж. = брова. Желех.
Брояки, -ків, м. Названіе пороговъ на Днѣстрѣ и Бугѣ.
Ведмедчук, -ка, м. 1) Медвѣженокъ, молодой медвѣдь. Рудч. Ск. І. 134. 2) Насѣк. жукъ-олень, Eucanuscervus. Вх. Пч. I. 6.
Вимостити Cм. вимощати.
Общипати Cм. общипувати.
Пов'язка, -ки, ж. ? Пов'язки з гарбуза, а сідельце капустяне. Чуб. V. 1161.
Посесія, -сії, ж. Аренда, арендное владѣніе. Зберемо грошенят, візьмемо посесію або купимо хутір. Левиц. І. 201.
Сахарець, -рцю, м. Ум. отъ сахарь.
Сердитися, -джуся, -дишся, гл. Сердиться. Сердилась баба на діда, а дід того не відав. Ном. № 3473.
Схильчивий, -а, -е. Покладливий, сговорчивый. Пилипиха була мати своїй дочці не податлива, не схильчива. МВ. ІІ. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.