Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Поли одрізуй та плечі латай. Як різцем одрізало. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться.
Гунцво́т, -та, м. 1) = Гунцвол. Утік гунцвот. 2) мн. = Муцик 2.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
За́йво нар. Излишне, напрасно, тщетно. Ні, нічого я не чув на його недоброго, — нічого зайво й кохати.
Незлагіодний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Перекосити Cм. перекошувати.
Помолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть молодымъ человѣкомъ. Сьогодні сиву шапку на бакир зверне, помолодикує; на завтра чорну смушеву.
Росквіт, -ту, м.
1) Расцвѣтъ.
2) Первый цвѣтокъ. Перший росквіт на житі.
Ростикати, -ка́ю, -єш, сов. в. рости́кати, -каю, -єш, гл. Растыкать, растыкать, наткнувши, разставить. Ноги й руки ростикали по шляхах.
Фабра, -ри, ж. = хварба.