Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пановитий

Пановитий, -а, -е. Съ барскими замашками, привычками. Додра наче і людина була його жінка, тільки пановита дуже. О. 1861. VIII. 16. Сей чоловік не простий, щоб усе їв наше, ні, він на се дуже пановитий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОВИТИЙ"
Баяти, -баю, -єш, гл. 1) Разсказывать. Фр. Пр. 26. Казали б казку, баяли б байку до самого світу. Рудч. Ск. 2) Ворожить суевѣрнымъ способомъ, шарлатанить. Угор.
Блаженний, -а, -е. Блаженный. Блаженний муж на лукаву не вступає раду. Шевч.
Витяти Cм. витинати.
Дряготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. Cм. дрягтіти.
Душогу́бний, -а, -е. 1) Убійственный. 2) Душу погубляющій. Ради душогубної користи. К. ПС. 15.
Жребува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Метать жребій. Поділили моє плаття, про одежу жребували. К. Псал. 52.
Нетіпаха, -хи, ж. = нетіпанка. Топи, нетіпахо! Рудч. Ск. II. 45.
Обертання, -ня, с. 1) Поворачиваніе, оборачиваніе. 2) Превращеніе. 3) Превращеніе (именованныхъ чиселъ). Кон. Ар. 2, 17.  
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Рудч. Ск. І. 70. Повиходили на улицю як голубів парка. Чуб. V. 290. Повиходили тоді відьми з хати. Драг. 354.
Холибати, -баю, -єш, гл. Колыхать. Щось так ніби рантух над головов мені холибає.... А все то висше, то низше мені понад голову. ЕЗ. V. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.