Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панотець

Панотець, -тця́, м. 1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив. Н. п. 2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир. Стор. 2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. панотченько. Маркев. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОТЕЦЬ"
Виправдувати, -дую, -єш, сов. в. виправдати, -даю, -єш и виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Кропило, -ла, с. Кропило. Дяк ства, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. Ум. кропи́льце.
Луца́к, -ка, луцан, -на, м. Толстолицый человѣкъ. Александров. у. Ув. луцаняга. Мнж. 184. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга. Мнж. 130.
Надсми́кувати, -кую, -єш, сов. в. надсми́кати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать немного. Надсмикали з скирти сіна чимало.
Незважати, -жа́ю, -єш, гл. = зневажати. Подольск. у.
Осавула, -ли, м. 1) = осавул. 2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Левиц. І. 31. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати. Грин. II. 232.
Поґаздувати, -ду́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Рант, -ту, м. Рантъ. Чоботи під рант. Вас. 162. Чоботи пошиті до ранту. Прил. у.
Стріскати, -каю, -єш, гл. Сожрать.
Чистючка, -ки, ж. Чистуха, чистоплотная.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНОТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.