Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панотець

Панотець, -тця́, м. 1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив. Н. п. 2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир. Стор. 2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. панотченько. Маркев. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОТЕЦЬ"
Безус, -са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
Ґрявча́ти и ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Зажва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.  
Замняхкинитися, -нюся, -нишся, гл. = замакітритися? Чогось мені світ замняхкинився. Подольск. г.
Запиня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. запини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться. Через дощ запинилася робота.
Зві́тти, звіттіль, звіттіля́, нар. = звідти.
Побожити, -жу, -жиш, гл. Поблагословить? Въ свадебной пѣснѣ послѣ вѣнчанія: Дякуєме попонькові... нагленько нас одправив, но твердо нас побожив. Гол. IV. 439.
Помилувати 2, -лую, -єш, гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Рудч. Ск. II. 22. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте. Рудч. Ск. І. 4.
Стирник, -ка, м. = стерник 1. Макс. (1827), 38.
Услуга, -ги, ж. Услуженіе, прислуживаніе. Взяли мене на вслугу до молодої палії. МР. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНОТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.