Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панотець

Панотець, -тця́, м. 1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив. Н. п. 2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир. Стор. 2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. панотченько. Маркев. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОТЕЦЬ"
Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 425.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ». О. 1862. IX. 43.
Грі́мнути Cм. Грімати.
Калюжитися, -жуся, -жишся, гл. Купаться въ лужѣ. Ти його (порося) святити несеш, а воно ще таки калюжиться. Черк. у.
Ковач, -ча, м. = коваль. Вх. Зн. 26.
Несконченний, -а, -е. = нескінченний.
Орідець, -дця, м. Ум. отъ ород.
Сас, -са, м. Насѣк. прусакъ. Вх. Пч. 1. 5.
Тріскотати, -кочу́, -чеш, гл. Трещать.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі? Ком. Р. ІІ. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНОТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.