Діди́зний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік.
Збі́рниця, -ці, ж. 1) Метла. 2) Сборище.
Пастрьома, -ми, ж. Кусокъ мяса, сала и ар. положенный въ ловушкѣ для приманки звѣря. — напр. въ мышеловкѣ. Cм. пастрама.
Перевізник, -ка, м. Перевозчикъ; паромщикъ. Ум. перевізничок. Перевізнички мої! перевезіть до роду.
Плуг, -га, м.
1) Плугъ. Бодай воли живі були, а плуг поламався.
2) плуг волів. Количество воловъ, запрягаемое въ плугъ. Купи собі ще дві пари волів, щоб було до плуга. Ум. плужок.
Повихолоджувати, -джую, -єш, гл. Выхолодить (во множествѣ).
Робитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Дѣлаться. Каліка не родиться, а робиться. Зірки робляться із праведних душок. 2) Дѣлаться, происходить, бывать. Не так воно робиться, як нам хочеться. Не так швидко робиться, як мовиться.
Телехнути, -ну, -неш, гл. = телепнути 1. Коли б хто не телехнув із-за вугла по голові.
Хвалювати, -люю, -єш, гл. Перетирать, переминать толченое конопляное сѣмя передъ выжиманіемъ изъ него масла.
Шепоти, -тів, м.
1) Пришептываніе.
2) Ябедничество, наушничество.
