Гордува́ння, -ня, с. Дѣйствіе гордящагося, гордыня, пренебрежительность. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною, — буде твоє гордування все передо мною.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Зда́ний, -а, -е. = здатний.
Зоставатися, -таю́ся, -є́шся, сов. в. зостатися, -нуся, -нешся, гл. = зіставатися, зістатися. То був волом, а то не хочеш зостатися конем. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь.
Капса, -си, ж. = кабза.
Поприставати, -таємо́, -єте, гл. То-же, что и пристати, но во множествѣ. Тепер до його пристав князь Корецький... поприставали людно й оружно Котлубай, Ілляшевські, Горностаї. Воли годуй добре, щоб не поприставали.
Потичити, -чу, -чиш, гл. Обгородить тичками.
Псина, -ни, ж. Псина. Употребл. какъ бранное слово. Чи чуєш, псино, як старці співають?
Хазяйовливий, -а, -е. = хазяїновитий. І хороша, і хазяйовлива, да з людьми вдачі не має, як обійтися,
Хрунькіт, -коту, м. = хрокання.
