Ба́битися, -блюся, -бишся, гл. Уподобляться женщинѣ, бабиться, изнѣживаться.
Бряма, -ми, ж. = брама. Вийшло (військо), брями облягло та й взялось воювати.
Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Без підпалу й дрова не горять. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки.
Горі́х, -ха, м. Орѣхъ (плодъ). Сім міхів оріхів. 1) Орѣшина, орѣховый кусть, орѣховое дерево. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Ум. Горі́шенько, горі́шечко, горі́шок.
Крім пред. Кромѣ. Крім церков святих. Кохав він еще крім мене другі.
Моца́рство, -ва, с. Могущество.
Мужчи́р, -ра, м. = мощирь.
Сніжний, -а, -е. = сніговий. Буде дуже сніжна зіма.
Уговорити, -рю́, -риш. Cм. уговоряти.
Чарівний, -а, -е. Волшебный. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. О моя радість, мій сон чарівний.
