Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пов'ючити

Пов'ючити, -чу, -чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВ'ЮЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВ'ЮЧИТИ"
Втора, -ри, ж. Басовая струна въ торбанѣ. КС. 1892. ІІІ. 383.
Крижина, -ни, ж. Льдина. Дивіться, яка здоровенна крижина пливе! Славяносерб. у. Ум. крижинка.
Повидлянка, -ки, ж. Родъ кушанья: разводятъ повидло горячей водой и ѣдятъ съ куле́шею. МУЕ. I. 101.
Пообляпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обляпати, но во множествѣ. Заходилися танцювати по грязі і нас пообляпували. Сумск. у.
Прогрімати, -маю, -єш, гл. Прогремѣть.
Ручайка, -ки, ж. Мѣра неньки, льна: столько, сколько можно взять рукой = 1/10 повісма = жменя. Черниг. у. Черк. у. Пас. 200.
Свашенька, свашечка, -ки, ж. Ум. отъ свашка.
Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ.
Стовкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. Рудч. Ск. II. 166. У куми в гостях була та й не стовкла пшона. Грин. І. 32. 2) Истолочь. 3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно. Ном. № 13315.
Шипот, -та, м. 1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. Новомоск. у. 2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. Ямпол. у. 3) Порогъ на рѣкѣ. Шух. I. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВ'ЮЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.