Виразок, -вку, м. = виразка. У мене виразок зробився на нозі — неначе рана. Закрапати треба березівкою виразок.
Губе́рець, -рця, м. Губернскій чиновникъ. Ой до мене губерець підсипавсь.
Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
Лиході́йство, -ва, с. Злодѣйство. Гадючий яд він виссав лиходійством.
Охаючувати, -чую, -єш, сов. в. охаючити, -чу, -чиш, гл. = обханючувати, обханючити.
Переселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. пересели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Переселяться, переселиться.
Прілий, -а, -е. Прѣлый. Пріле сіно.
Роспотрушити, -шу, -шиш, гл. = рострусити 1. Стала ся томити, де мат гніздо вити: вила бим го вила.... та на ліщинойці; ліщинойку рушит, гніздо роспотрушит, гніздо роспотрушит, діти мі оглушит.
Тікач, -ча, м. = втікач.
Туша, -ші, ж. Туша. Туші жидам та й попродав, шкіри в кожух наклав. Ум. тушка. Лисичка-сестричка тушку з'їла, а кишечки під себе поховала.
