Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повшонок

Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВШОНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВШОНОК"
Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Зільжи́ти, -зку, -жиш, гл. Уменьшиться, облегчиться. Мороз капку зільжив. Вх. Лем. 420.
Кордован, -ну, м. 1) Сафьянъ, козловая кожа. 2) Сафьянный сапогъ. Гол. Од. 75, 80. Купив чижми-кордовани. Я ся в чижми та обую. Гол. II. 551.
Микола́йки, -ків, м. мн. Раст. Eringium planum. Вх. Пч. І. 10.
Окручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. окрути́тися, -чуся, -тишся, одн. в. окрутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = обкручуватися, обкрутитися, обкрутнутися. Окрутнувся двічи, тричи. Маркев. 71.
Полов'яник, -ка, м. = половня.
Потопельник, -ка, м. Утопленникъ. Шух. І. 42. 182.
Русалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть русалкой. Може вона й досі русалкує. Г. Барв. 375.
Самозрад, -ду, м. ? Самозрад, самозрад, сама м ся зрадила, коли м до гаїчку на травку ходила. Гол. II. 218.
Шмир, -ру, м. Раст. Bromus arvensis. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВШОНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.