Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пов'язати

Пов'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Завязать, надѣть. Я пов'яжу на голову червону скиндячку. Кв. 2) Связать (во множествѣ). (П'яних) пов'язав. Чуб. II. 362. Сирою сирицею назад руки пов'язано. АД. І. 90. Ой зійдуться вороженьки снопики пов'яжуть. Чуб. Ой за яром брала дівка льон, та забулась пов'язати. Мет. 60. Ой пов'яжу льон, ой пов'яжу льон хоть сирою дубиною. Чуб. Взяли мене (калину) поламали і в пучечки пов'язали. ЗОЮР. II. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВ'ЯЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВ'ЯЗАТИ"
Бурштиновий, -а, -е. Янтарный.
Відстобурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстобурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки. Чуб.
Господе́вий, -а, -е = Госпо́дній. Кара Господева. Шевч. 331.
Ґел! меж., выражающее крикъ гусей. Аф. 357.
Оговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Отговариваться. Оговорюються, що їм багацько діла робити. Ном. № 10064.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Позбігати, -гаємо, -єте, гл. Сбѣжать (о многихъ). З двора й собаки наші позбігали. Г. Барв. 54.
Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ. Мир. Пов. I. 159.
Хай нар. Пускай, пусть. Хай їй лиха година! Рудч. Ск. Хай же її Бог благословить, мою дитину. МВ. ІІ. 164.
Чотирі, -рьох числ. Четыре. Ішли ляхи на три шляхи, а татари на чотирі. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВ'ЯЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.