Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попутник

Попутник, -ка, м. Раст. Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУТНИК"
Випестити, -щу, -стиш, гл. Взлелѣять, выхолить. Випестили її, викохали хорошу й чепурну. МВ. І. 35.
Вужів, -жева, -ве Ужу принадлежащій.
Єдна́нка, -ки, ж. 1) Примиреніе. Вх. Зн. 84. Также и во мн.: їдна́нки. Шух. І. 34. 2) Вознагражденіе за причиненный убытокъ. Желех.
Кумбуч, -ча, м. = кумбук 2. Вх. Зн. 30.
Ненатлий, -а, -е. Ненасытный. Ненатлому чоловікові дай хоч увесь мир, то мало. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Обзив, -ву, м. Отзывъ, откликъ, отвѣтъ. Добре я стряснув двері аж тричи й питаю — хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті. Новомоск. у.
Позадублювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ вверхъ платье (во множествѣ).
Потилиця, -ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Чуб. V. 32. Ум. потиличка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Грин. III. 309. Ув. потиляка.
Призба, -би, ж. Заваленка. Чуб. VII. 380.
Суголовок, -вка, м. 1) Межа между двумя полями въ видѣ незасѣянной полосы арш. въ 2. Драг. 44. Тут не добре їхати, — суголовки скрізь. Канев. у. 2) Часть уздечки безъ поводьевъ — то, что надѣвается на голову лошади. Верхнеднѣпр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПУТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.