Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмаювати

Розмаювати, -юю, -єш, сов. в. розмаяти, -маю, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Повій, вітре, вгору, повій по розгону, розмай русу косу по червонім поясу, розмай по волосині, як жито по колосині. Н. п. А я тую хмару рукавом розмаю. Мет. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАЮВАТИ"
Великовчений, -а, -е. Многоученый. Левиц. Пов. 93.
Гладше нар. Сравн. ст. отъ гладко.
Да́де нар. Гдѣ нибудь. Вх. Лем. 408.
Дале́кість, -кости, ж. Даль. Он те місце! — промовила Тодозя, легенько кивнувшії носом на сизу далекість. Левиц. І. 442. Вона все дивиться пильно-пильно в сипі далекости. МВ. І.
За́вждішній, -я, -є. = завжде́нний. То було завждішнє змагання. Мир. Пов. І. 149.
Захолода, -ды, ж. Прохлада. Желех.
Нала́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. нала́патися, -паюся, -єшся, гл. Нащупываться, нащупаться.
Потугувати, -гую, -єш, гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі. Мир. ХРВ. 22.
Похропти, -пу́, -пе́ш, гл. Похрапѣть нѣкоторое время.
Спуст, -ту, м. 1) Мѣра: три ведра водки. Котл. Ен. IV. 24. Тепер пішов до оренди да взяв спуст горілки; покрепивсь по гірких трудах, не забув і жінки. ЗОЮР. II. 89. 2) Большой рубанокъ, стругъ. НВолын., Екатер. у. Вх. Зн. 66. 3) = кощок. Шух. І. 229.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМАЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.