Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмежування

Розмежування, -ня, с. Размежеваніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМЕЖУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМЕЖУВАННЯ"
Заточи́ти, -ся. Cм. заточувати, -ся.
Зачеря́пити, -плю, -пиш, гл. = зачерпнути. Сорока-білобока тоді злетіла в колодязь, зачеряпила там води да й винесла Іванові. Рудч. Ск. І. 136.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля. Маркев. 52.
Оркан, -на, м. Арканъ. Гей будеш ти, коню буланенький, на оркані ходити. Н. п.
Прогулюватина, -ни, ж. = прогалюватина. Лохв. у.
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить. Ном. № 1369.
Роспишнитися, -нюся, -нишся, гл. Пышно расцвѣсти. Ганя роспишнилась, як та троянда повна. Левиц. І. 227.
Споконвіку нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. О. 1862. III. 33. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня. Шевч. 378.
Учинити, -ся. Cм. учиняти, -ся.
Уючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМЕЖУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.