Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Ученик нехай читає тілько буйну печать. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Шумить буйна нива. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Із-за гори буйний вітер віє. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець.
Неощадність, -ности, ж. Небережливость.
Повітриця, -ці, ж. Вихрь.
Погубитель, -ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її.
Попожуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Попечалиться много. Що вона попожурилась.
Тиснутися, -нуся, -нешся, гл. Тѣснить ся, толпиться, жаться. Тиснуться, як до дари в церкві.
Тістенько, тістечко, -ка, с. Ум. отъ тісто.
Уповідати, -даю, -єш, сов. в. уповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Уповіж мені ти, поневільний шлюбе, що із тебе за неславонька буде. Зінич застрілив молодого, уповідають.
Хмельовий, -а, -е. Сдѣланный, состоящій изъ хмеля.
Чубица, -ци, ж. = чуб.
