Ду́мний, -а, -е. 1) Задумчивый, мыслящій. І думнеє чоло похмарніло. 2) Гордый. Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами?
Зати́лля, -ля, с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли.
Зго́да, -ди, ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Лучча солом'яна згода, як золота звада. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили.
Картина, -ни, ж.
1) Четырехугольникъ.
2) Небольшой листокъ бумаги.
3) Картина. Так як на картині змалював той манастирь печерський. А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, — як та картина.
4) Изображеніе словесное въ образахъ. Як би почав я виставляти в картинах да в речах, як той Тетеря обліг Паволоч, як хотів достать і вистинать усе місто... і як старший Шрам головою своєю одкупив полковий свій город, та не скоро б ще тончив своє оповідання.
Китки, -то́к ж., мн. Косы, положенныя надъ ушами.
Повішатися, -шаюся, -єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався.
Пригвоздитися, -джуся, -дишся, гл. Привязаться, пристать. Пригвоздилась, як гвоздик.
Рожевий, -а, -е. 1) Розовый. Збудуємо світлоньку з рожевого квітоньку.
2) Названіе узора въ вышивкѣ.
3) Названіе сорта плахти.
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій.
Стоголов, -ва, стоголовник, -ка, м. a) Vaccaria vulgaris Host. б) Scorzonera purpurea L.
