Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свояк

Свояк, -ка, м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека. Ном. № 7962.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЯК"
Запина́ння, -ня, с. Завѣшиваніе, закрываніе.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Мана́тка, -ки, ж. Платокъ. Втерла чорні очі писанов манатков. Федьк. І. 100. Манатки, ків. а) Пожитки. Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги. Левиц. І. б) Одежда плохая. Жиди посхоплювались, да піднявши манатки, так і майнули. Рудч. Ск. II. 194.
Назу́блювати, -блюю, -єш, сов. в. назуби́ти, -блю́, -биш, гл. О пилѣ, серпѣ: натачивать, наточить, нарѣзывая зубья. Вас. 164. Назублювати пилку.
Осіяти, -я́ю, -єш, гл. Осіять. Як увійшла в хату, так і осіяла. Рудч. Ск. II. 48.
Повидзьобувати, -бую, -єш, гл. Выклевать (многое).
Прищепити, -ся. Cм. прищеплювати, -ся.
Розоратися, -рю́ся, -решся, гл. Увлечься паханьемъ.
Світонько, -ка, м. Ум. отъ світ.
Споружати, -жа́ю, -єш, гл. = споруджувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВОЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.