Буркотун, -на, м.
1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун.
2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Дідува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Оце я на баштані дідую.
Дуганча́к, -ка́, м. = кисет.
Закордо́нник, -ка, м. = закордонець.
Заплі́снявий, -а, -е. Покрытый плѣсенью.
Контувати, -ту́ю, -єш, гл. = контентувати.
Люди́на, -ни, об. Человѣкъ. Кожна людина своє лихо несе. Перша жінка в мене була добра людина. Якась людина. Не годиться потягаться на людину. З його вийде людина. Ум. людинка.
Одноголосний, -а, -е. Единогласный.
Понашіптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и нашептати, но во множествѣ.
Розор II, -ру, м. Углубленіе, образуемое плугомъ послѣ извѣстнаго пріема вспашки, а именно: орати в розор — пахать поле, начиная съ краевъ участка и оканчивая на серединной линіи, гдѣ образуется углубленіе, которое и есть розор.
