Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хорбак

Хорбак, -ка, м. 1) Худородный человѣкъ. Желех. 2) = хробак. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРБАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРБАК"
Бакунт, -ту, м. Томпакъ. Шух. І. 277.
Братим, -ма, м. = побратим. Да брати ж мої, братими горілки нап'ються. Чуб. V. 1019.
Виплигом нар. Подпрыгивая, проворно (идти). Як наїсися сала, то так виплигом і підеш. Харьк. г.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. Чуб. V. 198. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать. Міусск. окр.
Набухи́катися, -каюся, -єшся, гл. Накашляться.
Повоювати, -воюю, -єш, гл. Побѣдить, одолѣть (воюя). Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось; радяться, як їм того змія повоювати. Рудч. Ск. II. 10. Скажи царю, як не оддасть ще й тепер, то я його войною повоюю і силою царівну візьму. Рудч. Ск. II. 85.
Розгуркотатися, -чу́ся, -чешся, розгуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = розгуркатися.
Самопрядка, -ки, ж. = прядка. Уман. у. Черн. у.
Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Хвиськати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. Хвиськав батогом по сухих кінських ребрах. Левиц. І. 457.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРБАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.