Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хопта

Хопта, -ти, ж. = бур'ян. Могил., Камен. уу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОПТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОПТА"
Відціль нар. = відсіль.
Гліг, глогу, м. = глід. Желех.
Дратли́вість, -вости, ж. Раздражительность.
Маценя́, -ня́ти и мацінча́, -чати, с. Очень маленькій горшокъ. Ум. маценятко.
Натрудоватіти, -ватію, -єш, гл. 1) Сдѣлаться шелудивымъ. Вх. Зн. 40. 2) Сдѣлаться въ лицѣ брюзглымъ и мѣднокраснаго цвѣта. Піяк натрудоватіє. Вх. Зн. 40.
Невістюк, -ка, м. = бабій.
Родючий, -а, -е. Плодоносный, плодородный, плодовый. Мак.... родючий був. ХС. І. 75. Родюча земля. Родюче дерево. Мил. 172.
Світленько, світлесенько, нар. Ум. отъ ii. світло.
Сотничка, -ки, ж. Жена сотника. Шевч. 311. А за ним його сотничка Харчиха. О. 1861. XI. Кух. 18.
Утілити, -ся. Cм. утіляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОПТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.