Гавкання, -ня, с. Лай.
Заножи́ти, -жу, -жи́ш, гл. — но́ги. Двигать ногами съ цѣлью идти? Встрѣчено въ народной поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Макови́ще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ посѣянъ макъ.
Перекудлити, -лю, -лиш, гл. Взъерошить.
Пожувати, -жую, -єш, гл. Пожевать, изжевать.
Поохрещувати, -щую, -єш, гл. Окрестить (многихъ).
Талувати, -лую, -єш, гл.
1) Топтать. Свині город талують.
2) = нехтувати. Талувать, нехтувать одежину. Я тобі казав: не талуй віри.
Упірний, -а, -е. = упертий. Упірна коза вовку користь.
Швиргонути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ швиргати. Швырнуть, бросить. Скинув з себе відлогу і швиргонув сторожам.
Шерхнути, -хну, -неш, гл.
1) Подергиваться льдомъ.
2) Шероховатѣть (о кожѣ человѣка).
3) Зашелестѣть, зашуршать. Нігде ніщо ні шерхне, ні стукне.
