Борня, -ні, ж. Борьба.
Кушати, -шаю, -єш, гл. = куштувати.
Побивачка, -ки, ж. = побивач.
Принука, -ки, ж.
1) Принужденіе. Як не даси з прозьби, то даси з принуки.
2) Усиленная упрашиванія и понужденія при угощеніи гостей, считающіяся у крестьянъ обязательнымъ актомъ угощенія, а отсутствіе ихъ скупостью и невѣжливостью. Було що їсти й пити, тільки принуки не було.
Рубання, -ня, с. Рубаніе, рубка.
Скляниця, -ці, ж. Стаканъ. Тоді крівю наповнились блюда і скляниці. Пішла до пивниці, взяла дві скляниці, в одну наточила солодкого меду.
Слабішати, -шаю, -єш, гл. Ослабѣвать, дѣлаться слабѣе. Мати усе смутніла і слабішала.
Тузлук, -ка, м.
1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук.
2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу.
Цебер, -бра, м. Большое ведро, (бадья). У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відром-цебром вино розливають. В-осени ложка води, а цебер болота. Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила.
2) Кадка, чанъ, лохань. Назбірали (молока) цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. Ум. цебрик.
Шісдесят числ. Шестьдесятъ. Пішли в село гоней за шісдесят од Єрусалима.
