Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чвара

Чвара, -ри, ж. 1) Гроза, буря. Козак не боїться ні хмари, ні чвари. Ном. № 763. Серед літечка зашумить-загуде не дай світа, чвара. Макс. (1849). 61. 2) Смута, ссора, драка, война. Бували й мори, й військові чвари. Макс. (1849), 53. Росказали кобзарі нам про войни і чвари. Шевч. 365. 3) Чвара, об. Надоѣдливый человѣкъ. Мнж. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧВАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧВАРА"
Білуха, -хи, ж. Бѣлолицая, бѣлая какъ снѣгъ женщина, блондинка. Шейк. Ум. білушка.
Бобирець, -рця, бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Мину́та, -ти, ж. Минута. А хто любить та покине, — не діжде минути. Мет. 70.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Осонь, -ни, ж. = осоння.
Охота, -ти, ж. Охота, желаніе, удовольствіе. І до діла не я, до роботи не я, — з хлопцями погулять — то ж охота моя. Грин. III. 356. Як попоробиш до поту, то й їстимеш в охоту. Посл. Волч. у. 2) Охота. Взяв його (хорта) з собою да й пішов на охоту. Рудч. 3) Охотничьи собаки. Сів на коня, забрав свою охоту і поїхав. Рудч. Ск. І. 123. 4) Охотою. Добровольно. Охотою пішов у москалі. Ум. охо́тонька.
Передаток, -тку, м. Излишекъ при отдачѣ.
Презвірх нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає. О. 1862. V. 84.
Садовничка, -ки, ж. Жена садовника. Грин. II. 261.
Топчитися, -чуся, -чешся, гл. Топтаться, суетиться. Роздігся і давай бродити по потічку, шукати загуб лі: топчився, топчився — не найде. Драг. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧВАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.