До́ста нар. = досить.
Дя́чно нар. Охотно, съ радостью.
За́шпори, -рів, мн. Острая боль въ поверхности рукъ отъ мороза. Оце зашпори зайшли. Переносно: боль, страданія. Великі зашпори заганяло життя у серце Прісьці. Ще он зашпори не одійшли (після похорону), а тобі співи та жарти в голові.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля.
Поборсень, -сня, м. Постромка.
Постигати, -га́ю, -єш, сов. в. постигти, -гну, -неш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Вітер повіває, жито постигає. Пшениця постигла жатись.
2) Поспѣвать, поспѣть, быть готовымъ. Уже й вечеря постигла, а батько не йде в хату. Хліб постиг, — виймаю.
3) Настигать, настичь, приспѣть, придти. Пятнадцятий год постиг. Смерть мене постигає саму. От його-то постигла лиха година.
4) Успѣвать, успѣть. Ще постигнемо до церкви. Добре, добре, шо постиг вовчик: із корови голова да хвостик. Де сам чорт не постигає, туди, мовляли, бабу посилає.
5) Холодѣть, похолодѣть. Як тобі дам, аж тобі в п'ятах постигне.
Потрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Испугаться, взволноваться. Всі його бачили і потрівожились.
Притирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. прити́ритися, -рюся, -ришся, гл. Притаскиваться, притащиться, прійти. Чого примирився? Хто тебе кликав сюди?
Соватися, -ваюся, -єшся, гл. Соваться, двигаться, лѣзть. Совайся, Нечипоре! Кричав, совався з кулаками.
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Я серцем чуйно ті печалі чую. 2) Бдительно.
