Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться.
Давня́шній, -я, -є. = Давнішній. Давняшня знакома.
Дерча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Коповий, -а́, -е́ Общественный, мірской. Вічовий, каповий, громадський суд. Cм. копа 1.
На́родок, -дку, м. Народъ. А тут і всякого иншого народку намножилось.
Обскубати, -баю, -єш, сов. в. обскубти, -бу, -бе́ш, гл.
1) Ощипывать, ощипать (перья, волоса). Задрипаний такий (півень), обскублений, гребінь на йому покльований, крила мов деркачі.
2) Обрывать, оборвать, обдергать. Обскубли йому таки добре чуба.
Онде нар. Вонъ тамъ. Він онде в шафі, але його відтіль трудно нам достати. Ум. ондечки.
Поріб, -робу, м. Утокъ.
Приковувати, -вую, -єш, сов. в. прикувати, -кую́, -є́ш, гл. Приковывать, приковать. Коло тих стовпів дванадцять зміїв на ланцюгах приковано. Стоїть мов прикований — і очей не зведе.
