Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпуститель

Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель. Рудч. Ск. І. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПУСТИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПУСТИТЕЛЬ"
Безкоровайчук, -ка, м. = безкоровайний 3. Ном. № 8832.
Затя́жни́й, -а, -е. Набранный, навербованный (о войскѣ). 2) Продолжительный, хроническій. Затяжна хвороба. 3) Затягивающійся. Затяжний хомут.
Лю́терський, -а, -е. Лютеранскій. Польський міст, лютерський піст, турецьке набоженство — то все блазенство. Ном. № 8108.
Обвалювання, -ня, с. Обваливаніе.
Повідіймати, -ма́ю, -єш, гл. Отнять (у многихъ). Повідіймав у всіх та й забрав собі.
Поскрібок, -бка, м. Послѣдній хлѣбъ въ данный разъ печенья — изъ оскребковъ тѣста. Недобрий хліб, мабуть поскрібок. Черниг. у.
Риля, -лі, ж. Испорченное, то-же, что ліра 2. Сим. 149.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали. К. ЧР. 210.
Хлібівча, -чати, с. Родъ маленькой квашни. Вх. Лем. 478.
Чуття, -тя, с. Чувство. Вх. Лем. 483. Тільки чуття шаноби людських звичаїв вдержало його на місці. Левиц. І. 235.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПУСТИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.