Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воларити

Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛАРИТИ"
Брехливо нар. Лживо.
Випрасувати, -сую, -єш, гл. Выгладить.
Маслови́й м'яч. Родъ игры въ мячъ. Ив. 33.
Матаржи́н, -ну, м. Родъ хлѣба изъ кукурузной муки съ зеленью. Шух. І. 144.
Незвитяжний, -а, -е. Непобѣдимый.
Обпоїти Cм. обпоювати.
Правдиво нар. 1) Правдиво, справедливо. Правдиво ви свідкуєте. Єв. Л. XI. 48. Перед Богом стою і кажу правдиво. Чуб. V. 376. 2) Истинно.
Розлітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розлеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разлетаться, разлетѣться. Розлетілись, як липове клиння. Ном. № 1881. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами: як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Чуб. Переносно: разбѣгаться, разбѣжаться. Але ішли легиники да все гомотіли, як учули да ровточку, вни ся розлетіли. Лукаш. 157.
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Столини, -лин, ж. мн. = столинє. Вх. Уг. 269.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.