Вимовно нар.
1) Выразительно.
2) Условно.
Поклоночок, -чку, м. Ум. отъ поклін.
Покрівець, -вця, м.
1) Покровъ мертвеца.
2) Крышка для покрыванія пчелиныхъ ульевъ. Покрівці на вуліки ладнаю.
3) Крышка, употребляемая для прикрыванія чего-либо. Сахар, паляниця — все те було понакривано плетеними покрівцями.
Пофальшувати, -шую, -єш, гл. Поддѣлать (во множествѣ).
Припрягати, -га́ю, -єш, сов. в. припрягти, -пряжу, -же́ш, гл. Припрягать, припречь.
Слухало, -ла, м. Въ сказкѣ: слушающій.
Соромно нар. Стыдно. Та рознесе таку погану славу, що соромно й сказать. Соромно такому багатиреві сина-єдинця у найми пускати.
Токма 1, -ми, ж.
1) Окончаніе, рѣшеніе, условіе, соглашеніе. Коб була яка токма, чи то я, чи він буде за соцького. Уже пижму зробили. Зроби вже яку токму з чоловіком. Чи уже є у їх яка токма, чи й досі нема?
Хрест, -та, м.
1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ.
2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці.
3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести.
4) Родъ орнамента на писанкѣ. на вышивкѣ.
5) Одно изъ созвѣздій. Раст.
6) — петрі́в. Lathraea squamaria L.
7) — собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест.
8) мв. Трефи (въ картахъ).
9) мн. = хрестини. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.
Цюцька, -ки, ж.
1) Ум. отъ цюця.
2) = комаха 1.
