Гужа́! меж. = Гуджа. Гужа його! 
                        
                        
                                                
                          
	Дви́нути, -ну, -неш, гл. 1) = Двигнути. Ой чи вийду на танець, — від стараго буханець в потилицю, або в спину, що й ногами вже не двину. 2) Отправиться, двинуться. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати, закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю пічку двину.  І двинув він (Оврам) звідтіля в гори.  3) Выстрѣлить. От ми поставили перед ними артилерію, та як двинули з гармат, так бісова черкесня вростіч, та тіка, аж не потовпиться.  4) Ударить сильно. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась.  5) Выстроить. На хуторі (Максим) зараз же на перше літо двинув будинок, мов панські хороми. 
                        
                        
                                                
                          
	Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
                        
                        
                                                
                          
	Отямитися, -млюся, -мишся, гл. Опомниться. 
                        
                        
                                                
                          Подонюхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Донюхаться (о многихъ),                        
                        
                                                
                          Пообдиратися, -раємося, -єтеся, гл.
	1) Ободраться (во множествѣ).
	2) Оборваться (о многихъ). Як старці пообдиралися.                        
                        
                                                
                          Попідсинювати, -нюю, -єш, гл. Подсинить (во множествѣ).                        
                        
                                                
                          Пригнати	Cм. приганяти.                        
                        
                                                
                          
	Чах! меж. = шам. Аж тут чах! чах! — крадеться по під лісом молодичка, мов лисичка.  
                        
                        
                                                
                          Човптися, -пуся, -нешся, гл. Толочься, возиться съ чѣмъ. А старий усе човпеться по надвіррю.  Ой на дворі чорна хмара в'ється, а під вікном колядник човпеться.  Вона все човпеться коло чого небудь.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          