Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вутя

Вутя, -тяти, с. = утя. Грин. ІІІ. 111. Ум. вутятко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЯ"
Дурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Глупѣть.
Забурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).
Злотити, -чу, -тиш, гл. Золотить. Грин. III. 48. Ширинку шила, золотом злотим. Гол. IV. 535.
Ле́мехуватий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный, флегматическій. Черк. у. Нволынск. у. Левиц. І. 163. Стала така лемехувата. Г. Барв. 365.
Леті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. Летить орел по над морем. Мет. 64. Летить літо, як крилами. Ном. № 550. Чого летиш як скажений? Волын. г. Летить миска до порога. Н. п. Куля летить. Дещо, 31. Ум. летітоньки. Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає. Лукаш. 168.
Панча II, -чати, с. = паненя. Вх. Лем. 446.
Патламити, -млю́, -миш, гл. Приводить въ безпорядокъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Пеклування, -ня, с. Заботы, попеченіе.
Порозмазуватися, -зуюся, -єшся, гл. Размазаться.
Трипутник, -ка, м. Раст. Plantago avenaria W. К. Анн. 258.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.