Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вутячий

Вутячий, -а, -е. Утиный. Драг. 375.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЯЧИЙ"
Братський, -а, -е. Братскій.
Вікувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить жизнь. Уже ж мені у тебе не вік вікувати, тільки одну та ніченьку переночувати. Мет. Паничі не вікуватимуть на чужині, приїдуть. МВ.
Возик, -ка, м. Ум. отъ віз.
Зостарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состарѣться. Шевч. 101. Як багато будеш знать, то скоро зостарієшся. Ном. № 5948. Вже старі, зостарілися. Рудч. Ск. І. 210.
Їднати, -ся, -наю, -ся, -єш, -ся, и пр., гл. = єднати, -ся и пр.
Незнайомий, -а, -е. Незнакомый, неизвѣстный.
Отетеріти, -рію, -єш, гл. Оторопѣть, растеряться. Як стояла, так і отетеріла стара, а ні ворухнеться. Грин. II. 230. Як мені сказано: одягайся! — так я й отетеріла. Г. Барв. 4. Отетерів з ляку. Грин. II. 226.
Укукобити, -блю, -биш, гл. = окукобити. Хата виведена була по вікна, а то я її до пуття укукобила й доповчила. Харьк. г.
Шкурка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шкура. 2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне. Дещо. 3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне. Ном.
Шмарнути, -ну, -неш, гл. Кинуть, бросить. Узяв з кади на їден палец (води), шмарнув. Гн. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУТЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.