Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голюра

Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи. Рудч. Ск. II. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮРА"
Дяченя́тин, -на, -не. Принадлежащій ребенку дьячка.
Льнува́ти, -ную, -єш, гл. О попадьяхъ: ходить по приходу и собирать ленъ и прочія даянія. О. 1861. X. 62.
Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки. Шух. І. 152.
Обжалуватися, -луюся, -єшся, гл. Нажаловаться, пожаловаться. Се, бачу, вони вам і обжалувались. Кв.
Обмерти Cм. обмірати.
Позаходитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и зайтися, но о многихъ или о многомъ. Также: поссориться (о многихъ). На другий день щось сі позаходили, а він побив і жінку. Гн. II. 113.
Покривити, -влю́, -виш, гл. Искривить.
Покрутити, -чу́, -тиш, гл. 1) Покрутить, повертѣть. А чорт тоді покрутив головою і каже: таки і я тебе покалічив. Рудч. Ск. І. 52. 2) Исковеркать. Щоб тобі покрутило. Чуб. І. 90.
Покусчіцка нар. Немного, малое количество. Вх. Лем. 452.
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЮРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.