Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами.
Вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся).
Зари́вкуватий, -а, -е. Сварливый, заводящій ссору.
За́рість, -рости, ж. Рубецъ, слѣдъ бывшей раны, поврежденія (на деревѣ).
Картузний, -а, -е. = картузовий.
Напиша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поважничать. 2) Накрасоваться, покрасоваться вдоволь.
Петля, -лі, ж. Петля. Ум. петелька.
Посквернити, -ню́, -ниш, гл. Изгадить. Посквернило дорогу.
Скликанець, -нця, м. Призывной колоколъ, небольшой колоколъ на колокольнѣ. Ум. скликанчик. Ось уже до божого дому скликанчик кличе. Перше бовкне у скликанчик, а далі в другий, потім у підстарший та в старший та й во всі разом.
Трачувати, -чую, -єш, гл. Распиливать бревно на доски.
