Виколювати, -люю, -єш, сов. в. виколоти, -лю, -леш, гл. 1) Выкалывать, выколоть. Темно, хоч око виколи. 2) Колоть, переколоть всѣхъ. Коли б свині роги, то б цілий світ виколола.
Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают.
Забига́чкий, -а, -е. Могущій быть сложеннымъ, согнутымъ такъ, что одна часть складывается къ другой. — ніж. Складной ножъ.
Задрі́панка, -ки, ж. Забрызганная грязью; неряха. А ти, задріпанко, шинкарко, перекупко п'яна.
Немилий, -а, -е. 1) = нелюбий. Світ мені став немилий. Усе немиле, як здоров'я нема.
2) = нелюб. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити.
Приказ, -зу, м. Приказъ. Біда не знає приказу.
Проколихати, -шу́, -шеш, гл. Покачать. Повішу ще тії рукава — хай вітер проколише.
Ржанець, -нцю, с. раст. Phleum patense L.
Розшморгнути, -ну, -неш, гл. Раздернуть. Розшморгнув калитку. Розшморгнув торбинку.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
