Запіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. запе́рти, -пру́, -ре́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Скриплять ворітонька — не можу заперти. людям губа не заперта — равнозн. русскому: На чужой ротокъ не накинешь платокъ. 2) Всаживать, всадить (такъ, что трудно вынуть); затаскивать, затащить куда. Запер таки затичку в пляшку. Як поперли сани, то й не. знаю, куди б заперли, як би люде не зупинили.
Знатно нар. Замѣтно, видно. Сієї тички не знатно буде, бо билка тонка, не видно буде здалеку.
Котеня, -ня́ти, с. = кошеня.
Манджак, -ка, м. Насѣк. тараканъ. Blatta orientalis.
Оробина, -ни, ж. = горобина.
Подвійний, -а, -е. Двойной. Подвійне скло. Подвійні вікна.
Позапрошувати, -шую, -єш, гл. Пригласить (многихъ). Гляди ж, стара, щоб було що їсти й пити, бо я на храм багато людей позапрошував.
Селезнистий, -а, -е. Имѣющій цвѣтной отливъ, хроматическій. Селезнисте вугелля земляне.
Усиновлення, -ня, с. Усыновленіе.
Чорнявка, -ки, ж. Брюнетка. У їх була дівка-чорнявка. Ум. чорнявочка. Циганочка-чорнявочка.
