Закорча́віти, -вію, -єш, гл. Покривиться.
Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ.
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
Облузати, -заю, -єш, гл. Ошелушить.
Погодний, -а, -е. Благопріятный. Погодний час.
Понурий, -а, -е. 1) Смотрящій внизъ. Понура свиня глибоко корінь копає.
2) Угрюмый, мрачный. Думи мої молодії, понурії діти. Понурі думки.
Хлопотати, -чу, -чеш, гл. и пр. = клопотати и пр.
Цибка, -ки, ж. = цибо́к.
Човпти, -пу́, -пе́ш, гл.
1) Колотить, бить. Човпуть його, мов дурного.
2) Твердить, повторять одно и то-же. Чоловік одно човпе. Все човпеш, що ти зав'язав мені світ.
3) Плестись, тащиться. Човпе старий селом.
Шинкарство, -ва, с.
1) Продажа спиртныхъ напитковъ.
2) соб. Кабатчики. Пани купці, славні правці, шинкарство, міщани об сім Різдві усі в нові убрались жупани.
