Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спрягатися

Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. 1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Харьк. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом Г. Барв. 267. 2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить. Рудч. Ск. І. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЯГАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЯГАТИСЯ"
Бев!, меж. Подражаніе протяжному удару колокола.
Жерелу́ха и жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.  
Занори́читися, -чуся, -чишся, гл. Упасть лицомъ внизъ. Він підскочив ти пихиць її! так і заноричилась! Черниг. у.
Мудраґе́ль, -ля, м. 1) Умникъ, лукавець, хитрецъ. Мудрагель! куроп'я ззів, а сказав, що само вгризлося. Ном. № 3067. 2) Большая бабочка ночная. Ой не літай, мудраґелю, попід стелю, не пороши миленькому на постелю. Н. п.
Обиватель, -ля, м. Обыватель, гражданинъ.
Подоводжувати, -джую, -єш, гл. = подоводити.
Помин, -ну, м. Поминаніе. Ой Серпягу положили да і заховали, да помин по Україні, помин відправляли. Также и во мн. ч. Подумала, що його вже на світі нема і стала справляти помини. Грин. І. 210. Cм. поминки.
Самовладність, -ности, ж. Самовластіе, самодержавіе. Желех.
Тама II, нар. Тамъ. Шейк.
Товаришка, -ки, ж. Товарка. Мнж. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРЯГАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.