Висохти Cм. висихати.
Доробко́вий, -а, -е. Заработанный. Батько нічого нам не лишив, ніякої дідівщизни, зосталося од матері доробкове, заробляне.
Жи́тися, живе́ться, гл. безл. Житься. Як йому живеться? Усім людям хороше живеться.
Моркоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться).
Нетямущий, -а, -е. Несмыслящій, непонимающій.
Одл.. Cм. отъ відлазити до відлясок.
Папер, -ру, м. = папір. Книжок у його було і паперів усяких страх скільки.
Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Пообрізувати, -зую, -єш, гл. Обрѣзать, отрѣзать (во множествѣ). Мати скор вмерла за нею, а кума пішла вночі, де єї сховали, да руки їй і пообрізувала. Пообрізувала їй шкуру на руках.
Розбивати, -ваю, -єш, сов. в. розбити, -зіб'ю, -єш, гл.
1) Разбивать, разбить. Тому дали яйце-райце і сказали: тільки не розбивай нігде на дорозі. На теплого Олекси щука риба лід хвостом розбиває. Чорне море вітер-буря колихає, там турецький корабель розбиває. глек розбити з ким. Поссориться съ кѣмъ. Глек брехні назбірали та й розбили — поссорились изъ-за сплетенъ.
2) Убивать, убить. Приказав (Ирод) Христа шукати, діток малих розбивати.
3) Грабить, разбойничать. У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить, да й позабиває гвіздками; то його (чумака) хоть як хоч нехай розбиває, а гроші в. Розбойничок — лихий чоловічок: як вечеріє — коня напуває, а як смеркає — коника сідлає, опівночі людей розбиває. Розбив же він та того купця.
4) Раздѣлять, разрѣзывать, разрѣзать (волны при плаваніи). Не плавле, літа Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває.
5) Разъединять, разъединить, разлучать, разлучить. Зашумів сокіл із-за крутих гір, розбив, розлучив пару голубів. Се чорний ворон; розбив пташенят і найкращу настигає.
6) Разсѣивать, разсѣять, уничтожать, уничтожить. Бий, дзвоне, бий, хмару розбий! Вороний коню, заграй підо мною, розбий, розбий тугу по зеленому лугу козакові молодому. Я зараз приведу Зіньку шептуху, то вона скропить тебе водицею і розібє ті чари.
7) Сокрушать, сокрушить (о мысляхъ). Стали умисли козацьку голову ключника розбивати.