Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить.
Горі́йший, -а, -е. Худшій, горшій. Немає й не буде горійшої муки.
Дада́кати, -каю, -єш, гл. 1) Болтать. 2) Гоготать. Гуски дадакають.
Зголу́бити, -блю, -биш, гл. Взлелѣять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити.
Ікряний, -а, -е. = ікратий. Ікряна риба.
Нудота, -ти, ж. Скука, тоска, томленіе. Нудота мені така стала дома сидіти. Cм. нуд, нудьга.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Противник, -ка, м. Противникъ, непріятель. Щоб було так важко і жалко рабам біса, суддям, противникам, ненависникам і усім ворогам моїм.
Пчола, -ли, ж. = бджола. Ум. пчілка. Пчілка вкусила.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.
