Анта́л, -лу, м. Боченокъ въ 60 бутылокъ.
Буркало, -ла, об. Ворчунъ, ворчунья.
Волосувати, -сую, -єш, гл. Таскать за волосы. Він так мене волосував, що й на голові нічого не лишилось.
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду.
Запі́чний, -а, -е. Находящійся за печью, лежащій на печи. Бийтеся, котки, в лапки до запічної бабки, щоб ся догадала да нам вечеряти дала.
Набрунько́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. набрунькува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пускать, пустить почки (о деревѣ). Вишні добре вже набрунькувалися, — тіль-тіль не розів'ється листочок.
Намисти́на, -ни, ж. Одно зерно мониста. Ум. намистинка, намисти́ночка.
Патрати, -раю, -єш, гл.
1) Очищать птицу отъ перьевъ, очищать отъ шерсти свинью. То локшину кришили, то птицю патрали.
2) Потрошить. Вівчарики прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом.
Помеж нар. = поміж.
Чикати, -каю, -єш, гл.
1) Рѣзать ножемъ, ножницами.
2) О птицахъ: чирикать, стрекотить. Сорока чикат.
