Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихтувати

Дихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Составлять (о письмѣ, оффиц. бумагѣ и пр.). Испор. диктувати. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХТУВАТИ"
Боєць, бойця, м. Боецъ. Там стрільці-бойці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання. К. Іов. 90.
Дернува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обшивать дерномъ, выкладывать дерномъ. Рк. Левиц.
Забіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екатер. у.
Завдяча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Благодарить, приносить благодарность.
Злукто, -та, с. = жлукто. На паличку спіткнулася, на злуктечко впала. Мет. 14.
Наро́ком нар. Нарочно, умышленно. Заволоком — уродиться, як нароком. Ном. 7169. Чи ти вже мене узявсь нароком занапастити? МВ. (О. 1862. І. 101).
Тальян, -на, м. Сѣть, опускаемая на дно моря и подымаемая четырьмя шестами, когда надъ ней будетъ рыба. Шейк.
Травний, -а́, -е́ 1) Удобоваримый, съѣдобный. Левч. 167. 2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв. Кременч. у.
Узол, узла, м. = вузол 1. Ном. № 838. Ум. узлик, узличок.
Цнотонька, -ки, ж. Ум. отъ цно́та.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИХТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.