Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діравити

Діра́вити, -влю, -виш, гл. Дырявить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРАВИТИ"
Безкритичність, -ности, ж. Отсутствіе критики. К. Кр. 13.
Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати. Стор. І. 151.
Ворушило, -ла, с. Рычагъ. Полѣсье.
Пира, -ри, ж. = пирга. Вх. Зн. 48.
Пирга, -ги, ж. Собака-дворняшка. Шух. I. 107.
Подівок, -вку, м.? Быть можетъ: підвівок — подвѣваніе, подвѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
Ростоплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. ростопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Растапливаться, растопиться, расплавливаться, расплавиться. Комарі, боїться сонця, він каже: на сонці я ростоплюсь. Ном. № 14026. 2) Растапливаться, растопиться (въ печи).
Суховеря, -рі, ж. = сухівря. (Лобод.).
Трутник, -ка, м. 1) Отравитель. Рк. Левиц. 2) Раст. Polyporus igniarius Fr. ЗЮЗО. І. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІРАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.