Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діркуватий

Діркува́тий, -а, -е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. Н. Вол. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРКУВАТИЙ"
Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ном. № 14064. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Рудч. Ск. II. 154. Грунта, великі маєтки збуває. АД. І. 95. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. К. ЧР. 198. 2) Почва. Там добрий ґрунт — усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Чуб. І. 69. Слово — вітер, а письмо — грунт. Ном. № 10664. Ум. Ґру́нтик, гру́нтик.
Да́котрий, -а, -е. Кто нибудь. Вх. Лем. 408.
Ду́ма, -ми, ж. 1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. Шевч. 2) Эпическая пѣсня, исполняемая подъ звуки кобзы или бандуры; отъ прочихъ народныхъ украинскихъ пѣсенъ отличается неравномѣрнымъ стихомъ (отъ 4 до 40 слоговъ), преимущественно глагольной риѳмой и простымъ напѣвомъ — мелодическимъ речитативомъ.
Захлынатыся, -наюся, -єшся с. в. захлынутыся, -нуся, -нешся,, гл. Захлебываться, захлебнуться, поперхнуться. Не вспила збрехаты — захлынулася. Уман. у. Пекельний цербере! гарчи і захлинайся. К. Дз. 57.
Ласка, -ки, ж. 1) Любовь, привязанность, ласка. У дівчини стільки ласки, як на тихій воді ряски. Лавр. 1. Утеряла дівчинонька у козака ласку. Мет. Я. Серце рвалося, сміялось, виливало мову, виливало, як уміло, за темнії ночі, за вишневий сад зелений, за ласки дівочі. Шевч. 4. Чужа жка сироті Великдень. Ном. № 10702. 2) Милость, благосклонность, благоволеніе, благодать; покровительство. Панська ласки до порош. Ном. № 1200. Боїться ласки втратити. Н. Вол. у. Я панською ласкою багатий. Шевч. 139. Знайшла бо єси ласку в Бога. Єв. Л. І. 30. Святителю Миколаю, угоднику Божий, помощнику скорий! допоможи мені ласкою своєю небесною! Чуб. І. 114. Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. ІІ. 13. І над собакою повинно мати ласку. Ном. № 4498. з ласки. Изъ милости, даромъ. Хто служить з ласки, тому милосердиєм платять. Ном. № 10326. Живу у чужій сем'ї з ласки. МВ. ІІ. 105. з божої ласки. Божіею милостью. запобігати ласки. Добиваться милости, благосклонности. Такої ласки можна і в цигана запобігти. Ном. № 4769. ласку творити. Быть любезнымъ. На чиїм возі їдеш, тому й ласку твори. Ном. 9610. коли ласка ваша, твоя. Пожалуйста! Если возможно. Пусти мене прогулятись, коли ласка твоя. то по вашій ласці. Это какъ вамъ будетъ угодно. То по вашій ласці: як дасте, — матиме. Н. Вол. у. аби була ласка... Лишь-бы было угодно... Аби була ласка слухати, — поки не охрип, — співатиму. Шевч. 156. те робив, що з ласки вашої звеліли. Я дѣлалъ то, что вамъ угодно было приказать. Стор. МПр. 45. будь ласка, будь ласко!.. Пожалуйста! Будь ласка, дай мені!.. 3) Одолженіе. 4) Ласочка, ласица. Ум. ласочка. Плаче собі тихесенько... Шелесть!.. коли гляне: по-під тем, мов ласочка, крадеться Оксана. Шевч. 143.
Му́ма, -ми, ж. Мумія. Єгипецька мума. Ном. № 2901.
Проїстливий, -а, -е. = проїсний. Така дитина проїстлива, що чисто ніяк її не нагодуєш. Зміев. у. Слов. Д. Эварн.
Савтира, -ри, савтирь, -рі, ж. Испорч. псалтирь. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Соромяжливість, соромязли́вість, -вости, ж. = соромливість.
Увиляти Cм. увилювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІРКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.