Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діркуватий

Діркува́тий, -а, -е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. Н. Вол. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРКУВАТИЙ"
Вікувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить жизнь. Уже ж мені у тебе не вік вікувати, тільки одну та ніченьку переночувати. Мет. Паничі не вікуватимуть на чужині, приїдуть. МВ.
Гу́стість, -тости, ж. Густота. Желех.
Досту́кування, -ня, с. Достукиваніе.
Журна́л, -лу, м. Журналъ, періодическое изданіе. При універсітеті почав іздаватись журнал «Украинскій Вѣстникъ». К. Гр. Кв. XIV.
Зла́гідливо и злагіднонар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Переспів, -ву, м. 1) Перепѣвъ. 2) Переводъ стихами. Іов. Переспів Павла Ратая.
Помірне, -ного, с. Подать отъ мѣры.
Рівноправний, -а, -е. Равноправный. О. 1861. VIII. 90.
Розумник, -ка, м. Умникъ. Желех.
Скинути, -ся. Cм. скидати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІРКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.