Гагакання, -ня, с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.
Душма́н, -на́, м. Притѣснитель, угнетатель. Пресвітлий князю, ти всього не знаєш, що в тебе коять душмани козацькі.... бо дуки ці голоту зобіждають.
Навпере́йми нар. Навстрѣчу, на перерѣзъ. Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік.
Перехилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. перехили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Наклоняться, наклониться, свѣшиваться, свѣситься. Ой у броду беру воду, не перехилюся. Перехилилась через тин, вітає нас.
Помали нар. Немножко. А геть, комар, із ноги, няй танцюю помали.
Потягати, -га́ю, -єш, сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл.
1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває.
2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Думаю потягти свою кожушку черкасином.
3) Ударять, ударить (кого). Ентел потяг не по охоті Дареса, щоб його він знав.
4) Стремиться къ чему, желать чего. Парубок дівку любить, а вона за їнчим потігає. Вона єго... щире любила, а він ї не потігав сватати. Cм. потягти.
Розцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Разойтись, прекратить знакомство. Він розцурався з своєю жінкою та й не живуть укупі.
Упоринати, -наю, -єш, гл. Нырять. А ти, доненько, знай відгадати: що я не утонька упоринати.
Устка, -ток, с. мн. Ум. отъ уста.
Хазяйовливий, -а, -е. = хазяїновитий. І хороша, і хазяйовлива, да з людьми вдачі не має, як обійтися,
