Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діркуватий

Діркува́тий, -а, -е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. Н. Вол. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРКУВАТИЙ"
Бусько, -ка, м. 1) = бусель. 2) мн. буськи. Раст. Erodium cicutarum L. I. 122.
Возовня, -ні, ж. Экипажный сарай; въ сельскомъ хозяйствѣ: сарай для возовъ и земледѣльческихъ орудій. Чуб. VII. 396. Левиц. Пов. 194. Оце було заберусь у возовню, а там карета панська стояла, то влізу з півдня, щоб і на очі не теє. Черниг.
Зако́та, -ти, ж. = закот. комірі́ съ зако́тою носятъ дівча́та. Чуб. VII. 427.
Напіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. напе́ртися, -пруся, -решся, гл. 1) Напираться, напереться, набираться, набраться. Наперлося багато народу. 2) Упрямиться, заупрямиться, упереться. Чоловік її не пускав із хати, а вона таки наперлась і пішла.
Насталювання, -ня, с. Насталенье, наварка сталью. Желех. У Марка Вовчка употреблено какъ названіе насталеннаго мѣста инструмента. Павло на ході взяв сокиру, що з під лави насталюванням блищала. МВ. (О. 1862. І. 89).
Нерадісний 2, -а, -е. Безотрадный. Все думки нерадісні клопочуть голову. Мир. Пов. І. 139.
Погордувати, -ду́ю, -єш, гл. Пренебречь. Грин. III. 471. Покличмо ми брата мого до себе у гості, — може він не погордує тепер нами. Рудч. Ск. II. 143.
Рознюхувати, -хую, -єш, сов. в. розню́кати, -хаю, -єш, гл. 1) Разнюхивать, разнюхать. 2) Разгадывать, разгадать, узнавать, узнать. Як я його рознюхав, так він, бачу, ка-зна який чоловік. Полт. г.
Товкати, -ка́ю, -єш, гл. Бить, стучать, толкать. Дай же, Боже, діждати — яйцями товкати. (На Великдень) Ном. № 11596.
Удушитися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Удушиться, задушиться. МВ. (О. 1862. ) 2) Вспотѣть. Дала йому чаю, і він пив, поки вдушився.... і став утираться. X. С VII. 459.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІРКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.