Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дітва

Дітва́, -ви́, ж. соб. = Дітвора. К. ПС. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТВА"
Безщадно нар. Безпощадно. Безщадно кров рутульську ллють. Котл. Ен.
Бучуля, -лі, ж. = бочуля. Плачте, діти, плачте, бучулі не бачте; плачте, діти, ревне, чей орендар бучулю верне. Pauli. II. 85. Ум. бучулька.
Жа́ля, -лі, ж. Жница. Желех.
Навба́ч нар. Съ виду, на видъ.
Пеклуватий, -а, -е. Заботливый.
Підстрелити, -лю, -лиш, гл. Подстрѣлить. Ой як стрелив Нечаєнко, — коника підстрелив. КС. 1882. III. 537. Устав ото він та й хотів уже сороку підстрелити. Рудч. Ск. І. 136.
Спітніти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів. 2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла. Новомоск. у.
Французка, -ки, ж. Француженка. Желех.
Хортуватий, -а, -е. Похожій на борзую собаку. Хортувата свиня. Черк. у.
Щадний, -а, -е. = ощадний. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІТВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.