Вистромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вистромити, -млю, -миш, гл. Выставлять, выставить, выткнуть. Вистромила (лисиця) хвоста з нори. З куща вистромила рило.
Гарбузіння, -ня, с. Тыквенные стебли и листья.
Моцу́ля, -лі, ж. = морґуля. А він таки добряче черкнув тебе по голові: ач, яка моцуля.
Одая, ода́ї, ж. Загонъ для рогатаго скота внѣ села.
Очуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Отзываться, чувствоваться. За молодих літ нічого й не боліло, а на старість усе вчувається.
Панянин, -на, м. = пан. Встрѣчено только во мн. ч. въ слѣд. пѣснѣ: Як поїдемо через селейко, скажут селяне: «їдут міщане». Як поїдемо через містейко; скажут міщане: «їдут паняне».
Ручайка, -ки, ж. Мѣра неньки, льна: столько, сколько можно взять рукой = 1/10 повісма = жменя.
Скринник, -ка, м. Сундучникъ, дѣлающій сундуки.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав.
Чебриця, -ці, ж. Родъ растенія. Торох, торох, сію горох, — вродила чебриця.
