Допо́ки нар. До тѣхъ поръ пока. Не оженюся, допоки вік віков. Співатиму йому допоки віку, допоки тху хвалитиму на струнах.
Жда́ники, -ків, м. мн. = жданки.
Зако́т, -ту, м. Отворотъ. Чоботи з червоним закотом. 94. Одягання з закотами, а коміра нема.
Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали.
Комаристий, -а, -е. Изобилующій комарами.
Оболо́к, -ка, м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. 2) мн. Оболоки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Cм. облак.
Порозшарпувати, -пую, -єш, гл. Растерзать (во множествѣ).
Присягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. присягну́тися, -нуся, -нешся, гл. Клясться, поклясться. Ти божився, присягався — не покину я тебе. Присягались сліпці, що своїми очима бачили.
Тіснота, -ти, ж.
1) Тѣснота. Тіснота така, що й києм не протиснеш.
2) Тяжелое, стѣсненное положеніе, утѣсненіе. Вдові убогій поможіте, не осудіте сироти, і виведіть із тісноти на волю тихих. Дарма, що нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні.... Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу.
Штил, -ла, м. Ударъ. Так не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав.
