Каптур, -ра, м. 1) Клобукъ, капюшонъ монашескій. Хиба схотілось знову під чорний каптур? 2) Капюшонъ у верхней одежды. Cм. капа, богородиця, відлога. 3) Женскій головной уборъ съ круглымъ дномъ изъ цвѣтной матеріи, разновидность очіпка. Накладають (молодій на голову) каптур, як у других серпанок чи очіпок. 4) Родъ наказанія женщинъ: держа въ лѣвой рукѣ надъ головой наказываемой всѣ ея одежды, правой сѣкутъ розгами. Ум. каптурець, каптурик, -каптурок, -каптурчик. Моя жінка знакомите: задрьопана ззаду свита... Ляга спать у рові, прокинеться, як та курка, — нема платка і каптурка.
Кнурячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина.
Носорожець, -жця, м. Сказочная птица съ рогомъ на носу, погибшая во время потопа, такъ какъ она, полагаясь на свою силу, не захотѣла войти въ ковчегъ.
Оснівонька, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Поґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Пошумѣть, покричать.
2) Произвести насиліе (надъ многими).
Полковниця, -ці, ж. Полковница. Молодая полковниця полковника просить.
Понаплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Наплакаться (о многихъ).
Прикрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикрастися, -дуся, -дешся, гл. Подкрадываться, подкрасться. Вовки прикрадаються овечку або вола з'їсти. Засіли вони недалеко панських будинок, за могилою, а як смеркло, прикрались під самі вікна. Хотів прикрастись, та й не прикравсь, а довго й кравсь.
Свобідний, -а, -е. Свободный.
Худавий, -а, -е. 1) Худоватый, довольно тощій.
2) Бѣдный.